У Києві обговорили загрози релігійній свободі в Україні

«Релігійна свобода в Україні – проблеми та ризики», – під такою назвою 26 грудня 2007 року в інформаційній агенції Укрінформ відбулася прес-конференція, яку провели: Людмила Филипович – віце-президент Української асоціації релігієзнавців, Петро Гануліч – пастир, генеральний директор Української асоціації релігійної свободи (УАРС), Олег Бай – керівник департаменту Міжнародної громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність», Максим Васін – експерт Інституту релігійної свободи.

Прес-конференцію відкрив Петро Гануліч, який коротко ознайомив журналістів із Українською асоціацією релігійної свободи, її структурою та завданнями, зупинився на основних загрозах релігійній свободі в Україні. На думку віце-президента УАРС, такими загрозами є:

1. Бажання використати державні органи для досягнення вузькоконфесійних цілей. Цю тезу доповідач проілюстрував «Зверенням православного духовенства» до голови Закарпатської облдержадміністрації, голови Іршавської райдержадміністрації та до голови Іршавської районної ради, де баптистів, адвентистів сьомого дня та свідків Єгови називають «сектами». У цьому Зверненні духовенство Іршавського благочиння вимагає від органів державної влади «покласти край насиллю над православним народом з боку різних сект, які порушують мир і спокій у суспільстві, і сіють розбрат і протистояння між представниками різних націй і народностей нашого краю».

2. Заборона святкувати суботу, перенесення вихідних днів та ін. Так, Міністерство освіти і науки підготувало наказ № 607 від 13.07.2007 р., у якому йдеться про організацію вступу до ВНЗів наступного року й тестування планується провести у суботу, коли деякі конфесії мають день відпочинку.

Експерт Інституту релігійної свободи Максим Васін проінформував присутніх про стан законодавства України у сфері релігійного життя. Експерт вказав на низку проблем, які вимагають вирішення шляхом внесення змін у чинне законодавство чи прийняттям нових законів – вирішення питання про надання статусу юридичної особи релігійним центрам конфесій, відновлення прав релігійних організацій на постійне землекористування, право релігійних організацій засновувати загальноосвітні навчальні заклади та їх акредитація, державна реєстрація релігійних організацій та ін. Максим Васін навів конкретні приклади немотивованих відмов у реєстрації релігійних організацій, які надійшли до Інституту релігійної свободи. Фахівець зазначив, що співпраця із законодавцями є складною, вони мало обізнані у тонкощах релігійних процесів, діалог між парламентарями та Всеукраїнською радою церков та релігійних організацій є явно недостатнім.

Людмила Филипович додала, що сьогодні, 26 грудня 2007 року, у Верховній Раді України зареєстроване депутатське об‘єднання, що ставить собі за мету відновлення канонічної Православної Церкви в Україні. До об‘єднання ввійшли 155 народних депутатів. За її словами, змішання розуміння функцій Церкви та держави у такій делікатній сфері свідчить про недостатню обізнаність політиків всією складністю проблеми.

Олег Бай – керівник департаменту Міжнародної громадської організації «Міжнародна антитерористична єдність» проінформував представників мас-медіа про завдання організації та про плани проведення П‘ятого міжнародного форуму, який заплановано скликати у Києві 15-16 травня 2008 року. Його темою має стати «Діалог культур і релігій. Протидія тероризму та екстремізму». На думку Олега Бая, обговорення питань діалогу релігій сприятиме встановленню міжконфесійного миру та забезпеченню свободи віросповідань.

Відповідаючи на запитання журналістів, Петро Гануліч повідомив також про здобутки України у сфері забезпечення прав свободи віросповідань. Серед них: існування в багатьох областях та районах Держави міжконфесійних рад, які допомагають вибудовувати державно-конфесійні та міжконфесійні стосунки, налагодження співпраці між окремими конфесіями, продовження міжконфесійного діалогу. Найкраще тут, за його словами, справи просуваються у Чернівцях, Полтаві, Херсоні, Тернополі. Є позитивні зрушення у Дніпропетровську та Сумах.

Максим Васін зазначив: «Ми маємо добре законодавство. Воно дозволило протягом 16-ти років незалежності України розвиватися релігійній мережі, задовольняти потреби людей у сповідуванні чи не сповідуванні релігії, об‘єднуватися в релігійні громади. Статистика свідчить, що релігійна мережа України зростає, тобто громадяни можуть реалізувати своє право. І це головний позитив. В Україні ми маємо також унікальний приклад міжконфесійної співпраці на всеукраїнському та регіональних рівнях. На всеукраїнському – це співпраця в рамках Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, де працюють разом представники християнських, мусульманських та юдейських церков та релігійних організацій».

На запитання кореспондента РІСУ Василя Коршака про розвиток подій у Євпаторії, коли 1 серпня 2007 року озброєні працівники кримінальної міліції та загону «Беркут» вчинили напад під час богослужіння на приміщення Дому молитви Церкви християн віри євангельської «Жива вода» (ВСЦХВЄП) у м. Євпаторія, Петро Гануліч відповів, що Українська асоціація релігійної свободи звернулася до прокурора і отримала відповідь, що все відбувалося без жодного насильства. Максим Васін повідомив, що Рада Євангельських Протестантських церков звернулася також до Президента України й зараз очікує відповіді. Оскільки справа отримала резонанс в релігійному середовищі, то слід очікувати адекватних дій влади про притягнення до відповідальності винних осіб, щоб такі випадки у майбутньому зі сторони правоохоронних органів більше не повторювалися.

За матеріалами РІСУ