Международное антитеррористическое единство

15-16 травня 2008 року в м. Києві (Україна)
V Міжнародний антитерористичний форум

«Діалог культур і релігій:
протидія тероризму і екстремізму»

15-16 травня 2008 р. у Києві відбувся V Міжнародний антитерористичний форум «Діалог культур і релігій: протидія тероризму та екстремізму». Організатор Форуму - Міжнародна громадська організація «Міжнародна антитерористична єдність» (МАЄ) зі статусом учасника діяльності Ради Європи за підтримки Міністерства закордонних справ України.

Мета Форуму - це, передусім, розвиток ідей та принципів діалогу між представниками різних культур і конфесій з метою формування відношення до тероризму і екстремізму як до гострої спільної і загальнопоширеної проблеми.

У роботі Форуму взяли участь понад 650 осіб: в т.ч. експерти Ради Європи; співробітники посольств іноземних держав і представництв Міжнародних організацій в Україні; зарубіжні гості з 27 країн, представники органів державної влади України – урядовці, парламентарі; вітчизняні та зарубіжні науковці, фахівці у сфері антитерористичної діяльності; громадські діячі, представники релігійних конфесій, неурядових (громадських) організацій.

На адресу Форуму надійшли привітання, зокрема, від Ради Європи, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Державної думи Російської Федерації, Болгарських Коммандос, державних установ, громадських та релігійних організацій України, в яких наголошувалось, що дійову, адекватну протидію руйнівній силі тероризму і екстремізму, що не визнає ні кордонів, ні моральних норм, ні відповідальності перед сьогоденням і майбутнім, можна забезпечити лише об’єднанням зусиль усього міжнародного співтовариства, мобілізацією його захисних ресурсів, у тому числі активізацією і поглибленням міжкультурного та міжрелігійного діалогу як шляху до порозуміння, зближення поглядів та позицій, вироблення і реалізації стратегії спільних дій. Учасників Форуму привітали учні міжнародної школи «Мередіан» танцювально-пісенною композицією, що символізує культури та традиції різних країн і народів.

На Форумі заслухано 110 доповідей та виступів вчених, представників громадських і релігійних організацій, керівників церков та вчених-богословів, діячів культури.

Почесний Президент МАЄ, доктор юридичних наук, професор Василь Крутов зазначив, що сучасна система міжнародних відносин повинна бути побудована на визнаних загальнолюдських цінностях. Нове покоління має розуміти наш світ через вивчення релігієзнавства, історії, антропології.

В результаті зростання терористичної діяльності в усьому світі відбувається загострення такої небезпеки, як ісламофобія, що є серйозною проблемою і загрожує стати новим антисемітизмом. В результаті мусульмани в усьому світі занепокоєні викривленням самої назви «Іслам».

В сучасній Україні немає жодного терористичного угрупування, але на жаль, існують передумови теророгенності. Сюди можна віднести конфронтацію між церковними конфесіями, радикалізацію настроїв населення під час виборів, нелегальну міграцію та особливість геополітичного розташування України.

Представник Генерального секретаря Ради Європи Аке Петерсон у своєму виступі, зокрема, підкреслив, що проблемами тероризму Рада Європи займається з 70-х років, активізувала цю діяльність з 2001 року, розробляючи систему послідовної боротьби з тероризмом, закликаючи усі країни до удосконалення власної нормативно-правової бази та забезпечення верховенства права. Він звернув увагу на необхідність виявлення причин виникнення тероризму, дослідження шляхів зменшення напруги у суспільстві, а також закликав сприяти міжкультурному та міжрелігійному діалогу, компаніям у сферах освіти, медіа та роботи з молоддю, забезпечити захист меншин та боротися з нетерпимістю, расизмом та соціальними виключеннями, послабляючи таким чином джерела невдоволення, що можуть розпалювати тероризм. Ключовими напрямками мають бути: координація діяльності та обмін інформацією між країнами задля справжнього узгодження дій, а також ухвалення законодавства, яке гарантує верховенство прав людини під час боротьби з тероризмом.

Президент МАЄ Олександр Дічек у своїй доповіді наголосив на основних принципах міжконфесійного та міжрегіонального діалогу: телерантності; рівноправності та відкритості учасників; конструктивізму і націленості на позитивність результатів. Він, зокрема, підкреслив, що релігійні організації та інститути, які займаються діяльністю в галузі освіти, науки і культури знаходяться в тісному контакті з громадськістю. Вони можуть (і повинні) відігравати важливу роль у вихованні молоді. Мета Форуму - обговорення ролі культури, освіти і науки, громадських організацій у вибудові системи протидії тероризму і екстремізму.

Перший заступник Голови Державного комітету України у справах національностей і релігій Сергій Бугай оголосив привітання Першого віце-прем’єр-міністра України Олександра Турчинова учасникам Форуму, в якому йдеться, що «сьогоднішній світ переживає складний і неоднозначний період у своєму розвитку. Глобалізація дедалі більше позначається на усіх сферах буття величезного світового ареалу, до якого входить і Україна, що свого часу була насильницьке вирвана із природного історичного контексту, а сьогодні повертається на дорогу цивілізаційного розвитку. Усвідомлюючи відмінність релігій та культур, ми можемо із впевненістю констатувати, що в сучасній Україні відбувається не лише конструктивний діалог в державно-конфесійній сфері, але й плідна співпраця між державою та громадянськими інституціями. Сучасний цивілізаційний та культурний діалог несе в собі різноманітність нових викликів, що вказує на необхідність консолідації всебічних зусиль політичних, духовних, інтелектуальних сил та громадських організацій».

Виступаючи перед учасниками Форуму, Сергій Бугай наголосив, що «процес глобалізації в сучасному світі істотно вплинув на зміну конфігурації й суті міжетнічних і міжрелігійних відносин. Позначилися лінії конфліктної взаємодії між спільнотами з різними релігійними, національними і культурними традиціями. Проявами цього стали певні настрої національної упередженості та релігійної нетерпимості. Разом із тим, глобальний трансформаційний процес породжує і засоби до упередження і нейтралізації подібних дестабілізуючих явищ, зокрема, пропонує демократичні процедури захисту релігійних і національних прав, а також утверджує систему цінностей, серед яких важливе місце належить релігійній і культурній толерантності. Зазначені процеси характерні й для України. У нашій державі відсутні відкриті етноконфесійні конфлікти та функціонують європейські стандарти забезпечення свободи совісті».

Верховний архієпіскоп Української греко-католицької церкви Блаженніший Любомир кардинал Гузар зазначив: «…кожна релігія, знана в історії людства, наставлена на те, щоби людину ушляхетнювати, людину робити не фанатиком, а людиною. Тому ми, якщо ми справді бажаємо співдіяти у тому великому ділі, у цьому завданні, що перед нами сьогодні є, щоби запобігати тероризму, щоби не дати йому підтримки, немає кращого способу, як бути вірними засадам наших релігій. Чим досконаліші ми, які віруємо і сповідуємо якусь релігію, чим досконаліше і краще ми стараємось жити згідно із засадами і принципами даної релігії, тим більш ефективними ми стаємо у ділі поборюваня будь-якого прояву тероризму. Отже, якщо ви хочете нам щось сказати, нам віруючим людям, нам церковним людям, скажіть нам: люди добрі, будьте собою, живіть так, як ви вірюєте. Якщо ви нам це скажете серйозно, а ми серйозно це візьмемо до серця, тоді ми можемо говорити про справжні успіхи».

Заступник Міністра закордонних справ України Олександр Горін зауважив, що в політиці демократичних країн світу вже стало загальним місцерозумінням того, що зіткнення цивілізацій не є неминучим, так само як стала аксіомою теза про необхідність розвитку та зміцнення комплексного міжцивілізаційного діалогу, як однієї з основ нейтралізації джерел тероризму, а відтак расизму, ксенофобії, нетерпимості до інших націй, релігій і культур. Водночас, якщо в більшості державних діячів та політиків стосовно даного питання існує консенсус, то на рівні масової свідомості воно продовжує залишатися щонайменше спірним і неоднозначним. Відтак, на наш погляд, робота у цьому напрямку має стати чи не найважливішим завданням для окремих країн та предметом об’єднаних міжнародних зусиль. При цьому слід особливо наголосити на принципово важливій ролі громадських організацій, без активної участі яких процес розвитку діалогу не може набути постійного та сталого характеру.

Єпископ Євстратій (Зоря) Української Православної Церкви - Київського Патріархату сказав, що боротьба із проявами екстремізму, ненависті, насильства, це є також і боротьба проти бездуховності, аморальності, які проникають у суспільство все глибше і глибше, незалежно від того, до якої релігійної чи культурної традицій ці суспільства належать. У зв’язку з цим важливо, щоби і в нас, в Україні, глибше і краще пізнавалася власна культурна і духовна традиція, до яких належать український народ, національні меншини, які проживають на землях України споконвіків. Бо не може іншу культурну чи релігійну традицію поважати той, хто не знає власної духовної традиції.

На думку Голови Духовного управління мусульман України, муфтія Шейха Ахмеда Таміма західний світ бачить причину тероризму на жаль, в Ісламі, що переносить конфлікт у релігійну площину. Це є хибним баченням Ісламу з точки зору європейської ментальності без врахування мусульманських традицій та ідентичності. Муфтій України зауважив мас–медіа про необхідність дуже обережно висвітлювати події, пов’язані з тероризмом, адже багато терористів стали популярними саме завдяки ЗМІ. Саме журналісти мають налагоджувати культурний та релігійний діалог, пам’ятаючи, що обирати партнера для діалогу треба дуже уважно і відповідально.

Представники християнського духовенства підкреслили, що за своєю суттю жодна релігія не закликає розпалювати ненависть між культурами та цивілізаціями. Бог єдиний, а духовенство - його провідники на Землі. Вони повинні поглиблювати духовне виховання суспільства, щоб зменшити соціальну підтримку можливого розвитку екстремізму та крайніх поглядів в соціумі.

В рамках Форуму проведено засідання трьох сесій: «Міжрегіональний діалог і толерантність як важливий чинник протидії тероризму і екстремізму», «Проблеми поглиблення міжнаціонального і міжкультурного порозуміння у протидії тероризму і екстремізму» та «Роль освіти та науки в розвитку міжкультурного та міжрелігійного діалогу».

Про актуальність доповідей свідчать їх назви: «Діалог культур і релігій: шлях до передбачливого майбутнього» (П.Л. Яроцький, доктор філософських наук, професор інституту філософії НАН України); «Свобода віри, толерантність і міжконфесійний діалог: антиекстремістський дискурс» (М.Ю. Бабій, кандидат філософських наук Інституту філософії НАН України); «Можливості і обмеження для діалогу релігій» (Л.О.Филипович, доктор філософських наук, професор Інституту філософії НАН України; «Внутрішньо християнський діалог: проблемні зони» (В.Є. Єленський, доктор філософських наук, директор Київського бюро радіо «Свобода»); «Еволюція ісламського концепту «джихад» (В.І.Лубський, доктор філософських наук, професор Київського університету ім. Т.Г. Шевченка); «Психологічні типи суб’єктів соціального насилля та шляхи його корекції» (І.Д. Бех, директор Інституту проблем виховання АПН України, доктор психологічних наук); «Безвихідь у діалозі, основи моралі у діалозі релігій» (Шинасі Гюндюз, професор Богословського університету м. Стамбула (Туреччина). Змістовними були виступи інших провідних учених, експертів, громадських діячів з України та з-за кордону.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Володимир Яценко у своєму виступі наголосив: «…вже неодноразово порушувалося питання щодо загальнонаціональної ідеї, яка могла б об‘єднати суспільство, не принижую і не подавляючи жодну з його частин. Очевидно, треба виходити з того, що кожна людина має право! Ці кілька слів і мають лягти в основу національної ідеї України.

Гарантією стабільності в світі має стати повага до права кожної країни. На думку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прийняття всеосяжної Конвенції ООН по боротьбі з тероризмом і запобіганню тероризму, яка б відображала всі аспекти цієї важливої проблеми, стає нагальною необхідністю сучасності».

Підсумком роботи Форуму є прийняття Звернення.

В рамках Форуму пройшла виставка дитячого малюнку: «Світ без насильства очима дітей». Роботи представляли благодійний фонд «Товариство «Приятелі дітей», та виставкова компанія «Медвін».
Матеріали Форуму передбачено опублікувати в бюлетені «Проблеми безпеки, особистості, суспільства, держави», а також окремим виданням.