Проект

ЗАЯВА
УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ:
«Чи потрібен Україні «Закон про зброю?»

Ми, учасники круглого столу, вважаємо, що в умовах демократичних перетворень, формування громадянського суспільства в Україні є вкрай необхідним надання права громадянам придбати, зберігати та застосовувати зброю, в т.ч. вогнепальну, для захисту свого життя та майна, а також життя інших громадян.

Недосконалість нормативного врегулювання питань виробництва, володіння, зберігання, користування та розповсюдження зброї, боєприпасів , а також відсутність правового забезпечення режиму контролю в зазначеній сфері призводить до погіршення стану оперативної обстановки в Україні та вчинення резонансних злочинів.

Не гарантується повною мірою конституційне право громадян України на захист свого життя, здоров'я і власності та охорону громадського порядку.

В той час, як у більшості європейських країн, у тому числі ряді країн СНД, громадяни мають право на придбання короткоствольної вогнепальної зброї, зброї травматичної дії, електрошокових пристроїв, громадяни України обмежені у виборі лише газовою зброєю.

До цього часу питання набуття права власності на зброю не військового призначення, особливості її зберігання, користування нею, спадкування зброї та її відчуження, в порушення норм Конституції України регулюється інструкціями МВС України.

Існуюча нормативна база також не відповідає вимогам сучасності та європейським нормам у таких питаннях, як визначення військової, службової та цивільної зброї, що призводить до діаметрально протилежних висновків при дослідженні одних і тих зразків зброї фахівцями-криміналістами різних експертних установ. Відсутнє навіть чітке визначення поняття «вогнепальна зброя».

Також відсутні певні обмеження щодо цивільної та службової зброї, наприклад, за довжиною, ємністю магазина та можливістю стрільби зі складеним прикладом. Навіть якщо вони є, то існують лише в методиках криміналістичних досліджень, прийнятих експертними установами різних відомств, без реєстрації в Міністерстві юстиції і фактично не правочинні .

Разом з тим ми вважаємо, що перевагу в отриманні права на зброю повинні отримати окремі категорії громадян: представники недержавного сектору безпеки (охоронні підприємства, служби безпеки суб'єктів господарювання). Працівники цього сектору мають пройти відповідні перевірки в медичних установах та МВС України. Їх діяльність безпосередньо має здійснюватися під контролем МВС України.

Звертаємо увагу, що проект закону «Про зброю» кореспондується з іншими законопроектами, розробленими міжнародною громадською організацією «Міжнародна антитерористична єдність»: «Про охоронну діяльність», «Про детективну діяльність», «Про служби безпеки юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання».

За цей рік наше суспільство зробило певний крок до демократичних перетворень. Прикладом є діяльність Координаційної ради МВС України у взаємодії органів внутрішніх справ з охоронними підприємствами, їх об'єднаннями та службами безпеки суб'єктів господарювання. Все це дає нам надію на досягнення порозуміння між МВС України і громадянським суспільством з питання доцільності цього закону.

Ми пропонуємо, як перший крок в цьому напрямку, переглянути постанову КМ України № 706 від 1993 року стосовно придбання та використання «спецзасобів», особливо для виконання функцій з охорони та безпеки життя та майна громадян.

Ми вважаємо, що разом з МВС України необхідно створити робочу групу при Координаційній Раді МВС України для розробки певних механізмів здійснення контролю за отриманням зброї, започаткуванням системи підготовки громадян до можливості придбання, використання та забезпечення схоронності зброї.

Наведена лише частка доводів свідчить про те, що Закон України «Про зброю» на даний час є одним із найактуальніших, і його необхідно приймати.