Международное антитеррористическое единство

Актуальне інтерв`ю. Василь Крутов:
"За міжнародну безпеку у відповіді всі країни"

Сучасний тероризм, як відомо, - це метод ведення війни, політики і пропаганди одночасно. І тому не є проблемою лише для країн із політичним, національним чи релігійним розбратом. Це вже проблема всієї світової спільноти.

Справа у тому, що терористичні акти у США 11 вересня 2001 року кардинально змінили характер загроз міжнародній безпеці у світі. Вони продемонстрували можливість ураження значної кількості людей та об'єктів без застосування традиційної зброї. Тож поява п'ять років тому в Україні об'єднання - Міжнародна антитерористична єдність /МАЄ/- це, так би мовити, відповідь на виклик часу. І сьогодні ми спробуємо не тільки підбити підсумки вже зробленого, але й з'ясувати основні чинники живучості тероризму, і власне, те, що сприяє активному його поширенню, з Почесним президентом МАЄ, генерал-лейтенантом, доктором юридичних наук, професором Василем КРУТОВИМ.

- Одразу хочу зазначити, що живучість і поширення тероризму відображає, певною мірою, підтримку цього явища окремими державами, в тому числі й спецслужбами, через здійснення подвійних стандартів у міжнародних відносинах і технологіях протидії. Але не секрет, що він є і великим бізнесом з досить розвиненою інфраструктурою. Терористична діяльність стала інструментом матеріального забезпечення у складних умовах глобалізаційних трансформацій. А його живучість засвідчує, перш за все, слабку міжнародну кооперацію, відсутність системного підходу в боротьбі проти цього зла.

- Василю Васильовичу, сьогодні вже можна говорити про роль України в протидії цьому загрозливому явищу?

- Україна як суб'єкт міжнародного права, як країна, що підписала усі тринадцять антитерористичних конвенцій і повністю дотримується їх положень, без сумніву, є досить ефективним суб'єктом міжнародної безпеки. Особливо варто відзначити миротворчу діяльність. В багатьох країнах світу, фактично, в більшості гарячих точок, де перебувають миротворчі контингенти, є й наші представники, які проявляють і професійність, і відповідальність, і людяність. Тому й ставлення до українців позитивне.

Україна також бере активну участь у роботі міжнародних структур, що займаються протидією тероризму. Це й контртерористичний комітет ООН, спеціальний комітет НАТО з питань терористичної протидії, комітет експертів Ради Європи. Наша країна представлена і в інших інституціях Європи, а також була однією із засновників антитерористичного центру країн СНД, віртуального антитерористичного центру ГУАМ. Тому з точки зору нашої міжнародної співучасті в глобальній безпеці роль України, як ви бачите, досить вагома.

- Сьогодні країни світу шукають шляхи ефективного вирішення багатьох проблемних питань, в тому числі - дотримання прав і свобод людини та інтересів демократії, створення надійного заслону тероризму. Чи можливе поєднання їхніх зусиль для ефективної боротьби з цим злом?

- На п'ятому Міжнародному антитерористичному форумі, який нещодавно відбувся в Києві, обговорювалися різноманітні питання співпраці та взаємодії різних культур і релігій у світовому співіснуванні, і, зокрема, - протидії проявам екстремізму. І навіть висловлювалися думки про те, що серед основних чинників активних терористичних акцій є й релігійні. Це не правильно.

Якщо говорити про війни ХХ-го сторіччя, то в їх основі, перш за все, були націоналізм, расизм, політична ідеологія, а не релігія. На жаль, певні релігійні догми використовуються сучасними ідеологами тероризму для реалізації своїх планів. Мається на увазі, що сьогодні більшість терористичних актів здійснюється представниками такої світової релігії як іслам. Ось чому вважається, що іслам як релігія більш агресивна. Але це не так, вона така ж мирна як і християнство, як іудаїзм, як буддизм та інші. Але в ісламі, на жаль, є радикальні течії, як наприклад, "вахабізм", які сьогодні фактично виявляються ідеологічною основою терористичних організацій.

Життя свідчить, що люди в своєму віросповіданні не можуть бути агресивними. Релігія не вибудовує агресію, вона формує в людині, перш за все, духовність. Тому на форумі нам, певним чином, вдалося сформувати діалог між культурами і релігіями саме в такому напрямку. І зазначу, у багатьох виступах (а їх було близько 110!) висловлювалися думки про те, що треба робити, які важелі задіяти для того, щоб, скажімо, мусульманські общини, які знаходяться в іншому культурному і географічному просторі, могли адаптуватися до нових умов. Приміром, у Франції мешкає близько п'яти мільйонів мусульман. В цілому ж, якщо взяти Німеччину, Францію та Англію, їх вже понад десять мільйонів. Мусульмани повинні бути інтегровані в соціально-суспільне життя, в західну соціокультуру. Особливо це має значення тому, що сьогодні суттєво ускладнюються демографічні процеси в Європі. І якщо не вирішувати такі питання, то в майбутньому не уникнути серйозних проблем.

- У нашій країні, і зокрема, в столиці, на жаль, зустрічаються прояви ксенофобії і расизму, нетерпимості з боку не тільки окремих молодиків, а й певних політичних сил. Що необхідно зробити, щоб убезпечити життя і людську гідність іноземців в Україні?

- Будь-яке насилля над людиною є вже по своїй суті проявом терористичного акту. А тим більше, коли мова йде про насилля на основі расових відмінностей, чи, скажімо, несприйняття іншої релігійної ідеології, іншого світогляду тощо. Це фактично і є складовою частиною терористичної ідеології. Добре, що в нашій державі такі прояви не носять масштабного характеру. Хоча вже маємо проблеми з так званими скінхедами. Тому треба багато і наполегливо працювати з молоддю, щоб вона сприймала будь-яке віросповідання чи представника будь-якої іншої раси як людину подібну собі.

- У 2005 році Україна закликала світову спільноту визнати тероризмом таке жахливе явище як "піратство", від якого потерпають, до речі, сьогодні українські моряки-заручники у Сомалі. Як можна захистити наших громадян?

- Справді, від сучасного піратства потерпають й наші моряки, воно створює напругу на транспортних лініях в багатьох районах Світового океану. До речі, у 2007 році морські пірати здійснили на 10 відсотків більше нападів, ніж у попередньому, особливо їх активність зросла біля берегів Сомалі й Нігерії. Згідно з даними Центру повідомлень про піратство, що розташований в Малайзії, у 2007 році було зафіксовано 269 нападів.

У 2006 році пірати захопили 18 суден, убили п'ятьох членів екіпажу і взяли у заручники 292 особи. У 72 випадках розбійники використовували вогнепальну зброю.

На жаль, міжнародне право досить слабко регулює правовідносини, пов'язані з захистом від піратських нападів. До цього часу не створено певної ефективної системи протидії піратству, не має й відповідних міжнародних законів. Якщо хтось в територіальних водах тієї чи іншої країни стає свідком нападу піратів на судно, то він немає права втручатися, навіть якщо й може вжити відповідних заходів. Може тільки попередити керівництво тієї держави, в берегових водах якої відбувається це захоплення. І все. Правда, нещодавно Організація Об'єднаних Націй, врешті-решт, прийняла рішення щодо правових дій в таких ситуаціях в Сомалі після узгодження з керівництвом цієї держави. Але ж це стосується тільки невеликого простору - прибережних вод Сомалі (Африканський схід), де довжина берегової смуги десь 3000 км. З початку 2008 року більше 30 захоплень відбулося саме неподалік берегів Сомалі. Я, до речі, таку пропозицію вносив свого часу, коли був першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Тоді мені довелося займатися звільненням наших українських моряків захопленого піратами судна "Панагія", що ходило під ліберійським прапором.

Тож говорити сьогодні про те, що світова спільнота має ефективні механізми або технології протидії сучасному піратству - не можна! І через це посилюється жорстокість та агресивність дій піратів, все частіше застосовується вогнепальна зброя. А це вже має дуже серйозні наслідки.

- Як відомо, Україна обрала шлях євроінтеграції, в тому числі й на зближення з блоком НАТО і приєднання до нього. На Ваш погляд, чи не вплине це на активізацію тероризму в нашій країні?

- Я вважаю, що питання НАТО в нашій державі надзвичайно заполітизоване. На жаль, у нас не знайшлося розумних політиків, які могли б вибудувати нормальну систему запуску цього проекту. Необхідно працювати, в першу чергу, з нашими сусідами, з російськими колегами. Треба шукати шляхи і спільні інтереси, які б влаштовували сторони, а не розмежовували їх.

Сьогодні, згідно статистики, необхідність приєднання до НАТО підтримують лише 15-20% українців; близько 60% - його противники. Одна з головних причин такої ситуації - низький рівень поінформованості наших громадян про суть і стандарти діяльності НАТО. Необізнаність у цьому питанні заважає їм брати участь у формуванні об'єктивної думки щодо НАТО.

Звичайно, членство в НАТО чи в іншому військово-політичному союзі теоретично посилює певну теророгенність стосовно будь-якої держави, й України зокрема. Бо головні ідеологи міжнародного тероризму визначили собі основних ворогів, основні об'єкти нападу, і серед них є держави, що являються членами НАТО. Але це не має бути перешкодою Україні у вирішенні питання, входити в блок НАТО, чи брати участь в інших міжнародних проектах, які працюють на імідж і добробут нашої держави.

От, скажімо Євро - 2012 - є небезпекою чи передумовою для посилення теророгенності в нашій державі? Певною мірою, так. Але з огляду на це Україна не повинна відмовитися від проведення Європейської першості з футболу. Просто вона повинна врахувати все і вибудувати свою систему безпеки.

- У вересні цього року на території Болгарії відбудеться черговий, шостий форум, організований МАЄ. Які першочергові питання розглядатимуться на ньому?

- За п'ять років свого існування МАЄ провела п'ять форумів на території України, в Києві. Для проведення шостого - обрали Болгарію, де діє досить потужний осередок міжнародної антитерористичної єдності. Робоча назва форуму: "Моделі протидії міжнародному тероризму в контексті планетарної безпеки".