Вірус який несе людству смертельну загрозу

На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин особливо актуальною є необхідність зміни концептуальних поглядів на побудову системи міжнародної безпеки. Зокрема, важливо визначити місце й роль збройних сил з огляду на сучасні виклики і загрози, такі як розповсюдження зброї масового ураження, незаконний обіг наркотиків, транснаціональна злочинність, міжнародний тероризм.

Сумнозвісні події в США у вересні 2001 p., а також у Росії, Афганістані, Іраку, Іспанії та інших районах підвищеної конфліктності переконують нас у тому, що ставка у боротьбі з тероризмом тільки на військову силу не досягає мети. Об'єктивно результати військової oneрації в Афганістані свідчать про те, що хоча сьогодні країна вже не є "раєм для терористів", ситуація там залишається нестабільною: нова влада не контролює повністю обстановку в регіоні, великою є ймовірність посилення впливу лідерів різного етнічно-племінного ґатунку. Талібан не переможений, він активно діє у південних районах та прикордонні. Процвітає контрабанда зброєю та наркотиками, які живлять вірус міжнародного тероризму.

У цілому ситуація виглядає парадоксальною. Армії провідних країн світу, оснащені найсучаснішою зброєю, фактично безсилі протидіяти терористичним проявам, які відвойовують нові території. Класичні військові схеми в цих умовах не спрацьовують. Сьогодні ми маємо справу з індустрією міжнародного тероризму, який володіє величезними інформаційними, фінансовими, технологічними та кадровими ресурсами. Це свідчить про те, що існуючі системи колективної безпеки є неадекватними викликам часу і вимагають радикального переосмислення.

У цьому зв'язку окремого аналізу потребує питання удосконалення сучасного міжнародного нормативно правового формату проведення ан-титерористичних операцій за участю миротворчих або окупаційних сил. Не менш актуальним є питання залучення національних збройних сил до боротьби з тероризмом на власній території. У демократичному суспільстві цьому приділяють особливу увагу, суворо регламентуючи та контролюючи подібні заходи. Підрозділи спеціального призначення створювалися з метою їх застосування тільки у разі воєнних дій в тилу вірогідного противника.

Сьогодні акценти дещо змінюються. Поки що немає підстав стверджувати, що Україні загрожують прояви системного тероризму, скажімо, як на Близькому Сході чи в інших "гарячих" точках світу. Однак не слід забувати, як ідеологами міжнародного тероризму може сприйматися прин ципова позиція нашої держави, адже вона є учасником всіх міжнародних конвенцій і протоколів, що стосуються боротьби з тероризмом, а також однією з країн, яка залишається у складі стабілізаційних сил в Іраку.

Прийнятим у березні 2003 р. Законом "Про боротьбу з тероризмом" Міністерство оборони України визначено суб'єктом боротьби з терористичними проявами. Фахівці звертають увагу на доцільність залучення спеціальних підрозділів різного підпорядкування зі складу ЗС України до участі у заходах щодо попередження та припинення терористичних актів, зокрема на базах (арсеналах] збере-ження зброї та боєприпасів, аеродромах або у разі проникнення на територію військових містечок озброєних злочинців (терористів, кримінальних угруповань чи навіть психічно хворих людей з агресивними намірами) і захоплення ними заручників. Мова не йде про заміну або дублювання функцій антитерористичних підрозділів Служби безпеки України, а про істотне посилення їхніх можливостей у спільному виконанні поставлених завдань. Наприклад, у Військовій службі правопорядку визначені правові норми застосування підрозділів у протидії тероризму. Безперечно, що саме збройним силам належить провідна роль у протидії вірогідним терористичним актам у повітряному просторі та територіальних водах України.

За словами Міністра оборони України, йдеться про те, що "деякі властивості антитерористичної боротьби притаманні окремим структурам, частинам та підрозділам збройних СИЛ". Спектр їхніх завдань може бути дуже широкий, але в антитерористичній боротьбі найбільшої ваги набувають розвідувальні, протидиверсійні, інформаційно-психологічні та пошуково-рятувальні заходи, дії щодо ліквідації наслідків терористичних акцій.

Проведення сучасної антитерористичної операції передбачає комплексний вплив на терористів усіма можливими силами і засобами. Для цього застосовують штурмові підрозділи по захопленню (знешкодженню) злочинців, звільненню заручників; вогневий вплив (підрозділи вогневої підтримки); дії підрозділів щодо встановлення контролю за районом подій та підтримання правопорядку, сприяння евакуації населення, недопущення прибуття в район операції посилення (допомоги) для терористів; авіаційна підтримка (за необхідності); виконання заходів по всебічному забезпеченню (інженерному, хімічному, розвідувальному, інформаційно-психологічному, рятувальному, протипожежному, медичному).

Варто зауважити, що будь-які військові реформи, у тому числі й ті, що враховують можливість використання збройних сил у протидії терористичній загрозі, слід розглядати у контексті побудови нової архітектури національної безпеки. Ці процеси мають відбуватися на тлі, так би мовити, зменшення розриву між державою та суспільством. За умов становлення громадянського суспільства поширення повноважень армії у внутрішніх справах держави завжди містить певний ризик. Отже, є реальна потреба демократичного цивільного контролю з боку суспільства і держави над воєнною організацією, зокрема збройними силами. Тому варто зупинитися на ролі та місці громадських організацій в реалізації потенціалу військового відомства щодо протидії тероризму.

Зрозуміло, що займатися цими проблемами здатні лише професіонали високого рівня, компетентні у цих питаннях. Є потреба також в участі структур недержавного сектора, чиї зусилля спрямовані на забезпечення безпеки життєдіяльності як окремих громадян, так і всього суспільства. Однією з них є Міжнародна громадська організація "Міжнародна антитеро-ристична єдність" (МАЄ). Потенціал колишніх і діючих співробітників силових структур, об'єднаних діяльністю в цій організації, може і повинен використовуватись в інтересах країни.

Так, у грудні 2003 р. підписано угоду з Національним координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, де, зокрема, сторони зобо'язалися співпрацювати в інтересах забезпечення соціального захисту громадян та соціальної адаптації звільнених військових, які могли б проходити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації в навчально-науково-виробничому комплексі "Безпека-Антитерор", створеному за участю Національної академії СБУ, Європейського університету та МАЄ. У процесі реалізації знаходиться також спільний проект "Протимінної діяльності", який передбачає розробку національної комплексної програми протимінної діяльності та гуманітарного розмінування і в цілому спрямований на зниження рівня теророген-ності в країні та регіонах воєнних конфліктів.

У травні цього року в Києві за ініціативи МАЄ та за підтримки МЗС України відбувся Міжнародний форум "Міжнародний тероризм: сучасний стан, витоки та шляхи протидії", учасники якого звернулися до ООН та інших впливових міжнародних організацій з пропозицією щодо концептуальних підходів у формуванні адекватної викликам сьогодення системи планетарної безпеки, яка передбачала б новий формат участі військових сил у протидії міжнародному тероризму.

Генерал-лейтенант запасу СБУ
Василь КРУТОВ,
спеціально для "Війська України"